ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З ЄС
ЄС-Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (09.07.2013)
Договірно-правова база відносин:
- Угода про партнерство та співробітництво (УПС) (підписана 16.06.1994 р., набрала чинність 01.03.1998 р., термін дії – 10 років);
NB! 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди, яка після Дванадцятого саміту Україна – ЄС (9 вересня 2008 р., м. Париж, Франція) носить назву "Угода про асоціацію” між Україною та ЄС. На період до набрання чинності Угодою про асоціацію щороку автоматично подовжується дія УПС.
Інститути співробітництва:
- Саміт Україна - ЄС за участю Президента України та делегації ЄС у складі:
- Президента Європейської Ради;
- Голови Європейської Комісії (ЄК);
- під час т.зв. перехідного періоду (зокрема, протягом 2010 року), представники країн, що головують у Раді міністрів ЄС, можуть включатися до делегації ЄС (насамперед, у випадках проведення Саміту на території їхньої країни).
- Рада з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та делегації ЄС у складі (до 13-го засідання Ради включно):
- міністра закордонних справ країни, що головує в ЄС,
- члена ЄК з питань зовнішніх зносин та Європейської політики сусідства,
- Високого представника ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики.
- Комітет та галузеві підкомітети з питань співробітництва;
- Комітет парламентського співробітництва (КПС) за участю голів Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції та Делегації Європейського Парламенту у КПС;
- також здійснюються регулярні консультації Україна - Трійка ЄС та постійні експертні консультації.
Загалом, щорічно між Україною та ЄС відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.
Загальний контекст відносин
Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між
Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому до складу
Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України,
інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.
Європейська політика сусідства, Східне партнерство
Влітку 2004 року Європейський Союз започаткував реалізацію
Європейської політики сусідства, яка охопила східне та південне коло
сусідніх з ЄС країн. Усвідомлення неадекватності ЄПС та жорстка позиція
України щодо її неприйнятності (передусім через її позиціонування як
альтернативи політиці розширення) сприяли тому, що всередині ЄС
почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу в
стосунках з ЄС, про що свідчить ініційована навесні 2008 року Польщею
та Швецією зовнішньополітична ініціатива „Східне партнерство”,
установчий Саміт якої відбувся 7 травня 2009р. в м. Прага.
На відміну від Європейської політики сусідства, "Східне партнерство”
є доповненням до двостороннього формату відносин між ЄС та
державами-партнерами. У випадку України такі двосторонні відносини з ЄС
є більш амбітними за "Східне партнерство” у кількох ключових сферах.
Разом з цим, особливий інтерес для України становлять такі елементи
"Східного партнерства” (СхП):
- програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (в рамках двостороннього виміру СхП);
- сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вирівнювання Європейського Союзу (в рамках двостороннього виміру СхП);
- створення інтегрованої системи управління кордонами згідно зі стандартами ЄС (у контексті реалізації відповідної багатосторонньої ініціативи-флагмана в рамках тематичної платформи "Демократія, належне врядування та стабільність”);
- поглиблення інтеграції у сфері енергетичної безпеки (в рамках діяльності багатосторонньої тематичної платформи "Енергетична безпека” і реалізації енергетичних ініціатив-флагманів).
План дій Україна – ЄС, Порядок денний асоціації Україна – ЄС
Етапною подією, що надала поштовх поглибленню відносин між Україною
та ЄС, стали президентські вибори в Україні наприкінці 2004 року.
21 лютого 2005 року підписано План дій Україна-ЄС, який став
інструментом реалізації Європейської політики сусідства і визначав
пріоритетні сфери двосторонньої співпраці з метою наближення України до
ЄС.
11 березня 2008 року за результатами спільної оцінки Плану дій було
продовжено термін його чинності до весни 2009 р., затверджено 23
додаткових пріоритети співробітництва та домовлено про підготовку нового
практичного інструмента на заміну Плану дій Україна - ЄС (домовленість
підтверджена на Дванадцятому саміті Україна – ЄС 9 вересня 2008 р. в
м. Париж).
На виконання цих домовленостей сторонами підготовлено та схвалено
на засіданні Ради з питань співробітництва Україна – ЄС 16 червня 2009
р. „Порядок денний асоціації Україна – ЄС” (робоча назва документа, що
використовувалася в ході консультацій – новий практичний інструмент).
Порядок денний асоціації (ПДА) розроблений з метою забезпечення
підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ще до
завершення переговорів, підписання та набрання нею чинності.
ПДА було ухвалено стороною ЄС під час засідання міністерської Ради
ЄС 26 жовтня 2009 року. Остаточне затвердження цього документа
відбулося 24 листопада 2009 року шляхом обміну нотами.
Для забезпечення процесу моніторингу та щорічного перегляду
документа був створений механізм Спільного комітету старших посадових
осіб. 25 листопада 2009 р. в м. Брюссель відбулося підготовче засідання
Спільного комітету старших посадових осіб з оцінки імплементації ПДА.
26 січня 2010 р. в м. Київ проведено перше засідання Спільного
комітету ПДА, в ході якого сторони розглянули хід виконання положень
ПДА, затвердили пріоритети діяльності в рамках імплементації документа
на 2010 рік та затвердили керівні принципи роботи Спільного комітету.
14 квітня 2010 року відбулася відеоконференція Спільного комітету
старших посадових осіб, під час якої були обговорені подальші заходи з
реалізації пріоритетів ПДА у 2010 році.
Переговори щодо Угоди про асоціацію (УА) між Україною та ЄС
Найбільш актуальним питанням порядку денного відносин Україна – ЄС
залишається переговорний процес стосовно укладення Угоди про асоціацію
(УА) на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво між
Україною та Європейським Союзом (УПС). Невід’ємною складовою майбутньої
УА стануть положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони
вільної торгівлі (ЗВТ).
ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами
Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху
наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ
до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, які
кілька років тому уклали з ЄС угоди про стабілізацію та асоціацію.
У січні 2007 р. Радою Європейського Союзу було затверджено Мандат
Європейської Комісії (ЄК) на проведення переговорів з Україною стосовно
укладення „нового базового договору”, який згодом отримав робочу назву
„нової посиленої угоди” (НПУ). У свою чергу, Указом Президента України
від 05.02.2007 р. (зі змінами, внесеними Указом Президента України
від 30.11.2007 р.) затверджено склад Делегації України для участі у
переговорах з Європейським Союзом, а також відповідні директиви
зазначеній Делегації. Головою Делегації є заступник Міністра
закордонних справ України К.П.Єлісєєв.
Україна та ЄС ведуть переговори про укладення УА, починаючи з
березня 2007 року. Чотирнадцятий раунд переговорів - 25 листопада 2009
р. у м. Брюссель, п’ятнадцятий – 11 травня 2010 р. у м. Київ.
За структурою майбутня УА складатиметься з таких розділів: (і) преамбула, загальні цілі та принципи, (іі) політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики, (ііі) юстиція, свобода та безпека, (іv) економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу, (v) поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі, та (vі) загальні, інституційні та прикінцеві положення.
У тексті Спільної заяви за результатами Паризького саміту лідери
України та ЄС закріпили домовленість про те, що НПУ між Європейським
Союзом і Україною буде Угодою про асоціацію (Association Agreement),
яка „...залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС...”. Було визнано також, що „...Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності...”. Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір.
Було домовлено, що УА оновить спільні інституційні рамки, сприятиме поглибленню відносин у всіх галузях, посилить політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною і Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.
В основі політичної асоціації – конвергенція
позицій України та ЄС з усіх питань міжнародної безпеки та миру,
забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та
програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів
національної безпеки Української держави.
В основі економічної інтеграції – створення
поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна-ЄС на
основі чотирьох свобод, спрямованої на поступову інтеграцію України до
внутрішнього ринку Євросоюзу.
Підбиваючи підсумки чотирнадцяти раундів переговорів, можна
говорити про такий ключовий прогрес на шляху до укладення Угоди про
асоціацію:
- погоджено назву Угоди як „Угода про асоціацію”;
- погоджено, що майбутні відносини між Україною та ЄС розвиватимуться на принципах „політичної асоціації та економічної інтеграції”;
- розпочато діалог з метою запровадження безвізового режиму і домовлено про відображення цього питання у тексті відповідних розділів УА;
- погоджено на експертному рівні переважну більшість розділів УА за винятком розділу про створення ЗВТ, переговори щодо якої триватимуть.
14 вересня 2007 р. (11 Саміт Україна - ЄС), 9
вересня 2008 р. (12 Саміт Україна - ЄС) та 4 грудня 2009 р. (13 Саміт
Україна - ЄС) були схвалені, відповідно, І, ІІ та ІІІ звіти про прогрес
у переговорному процесі щодо Угоди.
Водночас, низка ключових питань виходять за рамки переговорного
процесу. Йдеться, зокрема, про т.зв. європейську перспективу України та
часові рамки запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. І
хоча останніми роками відбувається позитивна еволюція у сприйнятті цих
питань всередині Євросоюзу, слід вказати, що станом на сьогодні ЄС в
цілому поки неготовий до досягнення взаємоприйнятного для української
сторони консенсусу із зазначених питань. Ймовірно, ці та решта ключових
питань майбутньої Угоди стануть предметом окремих політичних
домовленостей на найвищому політичному рівні з наближенням до
завершення переговорного процесу щодо створення ЗВТ.
Переговорний процес щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС
NB! Всеохоплююча ЗВТ
означає лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію
сільськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й
послугами, вільний рух капіталу. Поглиблена ЗВТ, у свою чергу, –
поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти,
оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна
політика, державні закупівлі тощо).
18 лютого 2008 року під час зустрічі Президента України В.Ющенка з
Комісаром ЄК з питань торгівлі П.Мендельсоном відбулося офіційне
започаткування переговорного процесу щодо створення ЗВТ між Україною та
Європейським Союзом.
Положення щодо всеохоплюючої та поглибленої ЗВТ стануть складовою
частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та визначатимуть
правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та,
частково, робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного
наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до
спільного ринку ЄС.
23-25 квітня 2008 року в м. Брюссель відбувся другий раунд
переговорів з питань створення ЗВТ Україна – ЄС. У ході другого раунду
сторони погодили перелік напрямів, за якими буде підготовлено перші
проекти текстів статей положень про ЗВТ, а також окреслили рамкове
бачення глибини взаємних домовленостей. Акцент було зроблено на
адаптації та наближенні українського законодавства до законодавства ЄС
(acquis communautaire) у відповідних сферах.
7-11 липня 2008 року у м. Київ відбувся третій раунд переговорів
щодо створення ЗВТ Україна – ЄС. Переговори базувалися на постатейному
обговоренні таких розділів:
- торгівля товарами (інструменти торговельного захисту, тарифи,
технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні питання, митні
питання і сприяння торгівлі);
- сталий розвиток і торгівля;
- правила походження товарів;
- права інтелектуальної власності (у т.ч. географічні зазначення);
- торгівля послугами;
- державні закупівлі;
- конкуренція (державна допомога, антимонопольне законодавство).
20-24 жовтня 2008 року в м. Брюссель відбувся четвертий раунд
переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено
узгодження проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді.
Сторони також започаткували обговорення підходів щодо включення
питання „Торгівельні відносини в енергетичній сфері” до положень щодо
ЗВТ.
Відбулася перша презентація тарифних пропозицій з боку ЄС та України. Домовлено про продовження роботи за цим напрямом.
26-30 січня 2009 р. у м. Київ відбувся п’ятий раунд переговорів щодо
створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено узгодження
проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді.
Відповідно до узгодженого графіку 30 березня – 3 квітня 2009 р. у
м. Брюссель відбувся шостий раунд переговорів. За результатами
переговорів було обговорено і досягнуто певного прогресу за такими
напрямами: торгівля товарами, митні питання, захист прав інтелектуальної
власності, сталий розвиток і торгівля, конкуренція (державна допомога,
антимонопольне законодавство), санітарно- та фітосанітарні заходи,
послуги. Відбулося перше обговорення проекту розділу „Торговельні
відносини в енергетичній сфері” та презентація позиційного документа ЄС
щодо питання врегулювання спорів у сфері енергетики.
Сьомий раунд переговорів щодо створення ЗВТ відбувся 30 червня – 3
липня 2009 р. у м. Київ. Було продовжено обговорення таких проектів
розділів щодо ЗВТ: інструменти торговельного захисту, права
інтелектуальної власності (географічні зазначення), конкуренція –
антимонопольне законодавство, послуги, торговельні відносини в
енергетичній сфері, сталий розвиток і торгівля, державні закупівлі,
митні питання – протидія шахрайству, торгівля товарами. Відбулося також
перше обговорення розділу „Транспарентність”.
Восьмий раунд переговорів щодо створення ЗВТ відбувся з 5 по 9
жовтня 2009 р. в м. Брюссель. Під час раунду було детально обговорено
тарифні пропозиції сторін щодо сільськогосподарських товарів та риби,
вперше обговорено проект розділу/окремого додатку щодо врегулювання
спорів. Було продовжено обговорення таких проектів розділів щодо ЗВТ
як: торгівля товарами, конкуренція – антимонопольні заходи та державна
допомога, послуги, права інтелектуальної власності, в т.ч. питання
географічних зазначень, сталий розвиток і торгівля, державні закупівлі,
митні питання – протидія шахрайству, транспарентність. Українська
сторона презентувала своє бачення низки принципових положень проекту
розділу щодо санітарних та фітосанітарних заходів.
Дев’ятий раунд переговорів щодо створення ЗВТ відбувся в м. Київ у
період з 7 по 11 грудня 2009 року. Під час раунду було продовжено
обговорення тарифних пропозицій сторін щодо сільськогосподарських
товарів та риби, сторона ЄС презентувала своє бачення механізму
раннього попередження в енергетичній сфері. За результатами раунду
можна констатувати досягнення сторонами прогресу щодо погодження окремих
розділів, зокрема, щодо державних закупівель, транспарентності,
врегулювання спорів, митних питань тощо. Сторони також обмінялися
думками щодо низки проблемних питань.
Під час десятого раунду переговорів щодо створення ЗВТ, який
відбувся в м. Брюссель у період з 01 по 05 березня 2010 року, сторони
продовжили обговорення проектів окремих розділів, зокрема, щодо
торгівлі товарами, конкуренції – антимонопольних заходів та державної
допомоги, послуг, адміністративного співробітництва в митній сфері,
захисту прав інтелектуальної власності, в т.ч. географічних зазначень,
врегулювання спорів, сталого розвитку і торгівлі, державних закупівель,
торговельних аспектів енергетичного співробітництва. Було продовжено
обговорення тарифної пропозиції. Українська сторона надала аргументовану
реакцію щодо пропозицій сторони ЄС до розділу щодо створення механізму
раннього попередження та окремого механізму врегулювання спорів у
сфері енергетики.
Наступний одинадцятий раунд переговорів заплановано провести у м.Київ у період з 25 по 28 травня 2010 року.
З метою прискорення переговорного процесу у міжраундовий період
буде продовжено практику проведення відео-конференцій з метою
експертного обговорення окремих проектів розділів.
Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки
Основними документами, що регламентують співробітництво між
Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, є План дій Україна –
ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки (далі – План дій ЮСБ),
затверджений на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та
ЄС (18 червня 2007 р., м. Люксембург), та План-графік його
імплементації, затверджений на засіданні Підкомітету № 6 „Юстиція,
свобода та безпека” Комітету з питань співробітництва між Україною та
ЄС (10 квітня 2008 р., м. Київ).
З метою належного правового забезпечення співробітництва у візовій
сфері та з питань реадмісії 18 червня 2007 р. між Україною та ЄС
підписано Угоду про спрощення оформлення віз та Угоду про реадмісію.
29 жовтня 2008 р. у м. Брюссель офіційно започатковано безвізовий
діалог між Україною та ЄС, що триватиме на рівні експертів та Старших
посадових осіб з метою визначення умов запровадження безвізового режиму
короткострокових поїздок громадян нашої держави до ЄС, а також
розробки відповідної дорожньої карти для України.
Важливим кроком у захисті прав громадян України на свободу
пересування і підтримання родинних зв’язків стала робота з укладення
двосторонніх угод між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною і
Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців
прикордонних районів.
У контексті розбудови взаємодії у сфері управління кордонами 11
червня 2007 р. підписано Робочі домовленості про оперативне
співробітництво між Адміністрацією Державної прикордонної служби
України та Європейським агентством з менеджменту оперативного
співробітництва на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (FRONTEX).
Налагодженою стала робота з Місією Європейської Комісії з надання
допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM),
започатковано практичну роботу між МВС України та Європейським
поліцейським офісом, а також між МОЗ України та Європейським
моніторинговим центром з наркотиків та наркотичної залежності.
- План дій Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки та
План-графік його імплементації
План дій ЮСБ та План-графік його імплементації
охоплюють співробітництво по 15 ключових напрямах, зокрема, таких, як:
міграція, притулок, управління кордонами, візи, безпека документів,
боротьба з організованою злочинністю та тероризмом, боротьба з
відмиванням грошей, включаючи протидію фінансуванню тероризму, боротьба з
торгівлею людьми, наркотиками, корупцією, правове співробітництво у
цивільних та кримінальних справах тощо.
Аналіз виконання спільних заходів, визначених Планом-графіком,
проводиться щорічно у рамках засідання Підкомітету № 6 (останнє
відбулося 13 травня 2009 р. у м. Брюссель). Підсумки річної роботи між
Україною та ЄС у сфері ЮСБ розглядалися 3 червня 2009 р. у м. Люксембург
на засіданні Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів юстиції та
внутрішніх справ, що відображено у заключному документі заходу.
Так, під час згаданого засідання у м. Люксембург було констатовано
прогрес у виконанні Плану дій Україна-ЄС у сфері ЮСБ, зокрема в галузі
боротьби з організованою злочинністю, нелегальною міграцією,
відмиванням коштів. Наголошено на необхідності подальшого динамічного
розвитку безвізового діалогу між Україною та ЄС та домовлено перейти до
його „операційного етапу” шляхом проведення виїзних місій експертів ЄС
в Україну з метою здійснення детального аналізу ситуації у сфері
безпеки документів, боротьби з нелегальною міграцією, управлінні
кордоном, громадського порядку та безпеки тощо.
Разом з тим, було наголошено на необхідності подальшої реалізації
першочергових завдань, зокрема, ухвалення законодавства у сфері захисту
персональних даних, прискорення ратифікації конвенцій ООН та РЄ у
сфері боротьби з корупцією, протидії торгівлі людьми, підготовка
національної стратегії боротьби з наркотиками, розвиток прикордонної
інфраструктури, у т.ч. будівництво центрів тимчасового утримання
нелегальних мігрантів із залученням технічної допомоги ЄС, окремих
держав-членів ЄС, можливостей ”Східного партнерства”, максимальне
використання програм TAIEX та TWINNING з метою ефективної розбудови
сфери юстиції та внутрішніх справ.
Відзначено прогрес в імплементації угод про спрощення оформлення віз
та про реадмісію, обговорено проблемні питання, вирішення яких
сприятиме реалізації Угоди про спрощення оформлення віз у повному
обсязі. Сторони погодилися, що в рамках Спільного візового комітету
Україна - ЄС буде розглянуто питання внесення змін до Угоди про
спрощення оформлення віз з урахуванням нового законодавства ЄС
(Візового кодексу) та з метою розширення категорій громадян України,
які змогли б скористатися спрощеною візовою процедурою у рамках Угоди.
Наступне міністерське засідання Україна - ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки планується провести у червні 2010 р.
- Угода про спрощення оформлення віз
Угоду між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз було укладено 18 червня 2007 р. (набрала чинності з 1 січня 2008 р.)
Положеннями Угоди встановлено преференції для всіх категорій
громадян України в частині, що стосується візового збору (35 євро), та
тривалості візових процедур (10 діб у звичайних випадках, 2 доби – у
термінових), а також спрощення візових процедур для окремих категорій
громадян України. Це, зокрема, стосується уніфікації документів, що
підтверджують мету поїздки, критеріїв видачі багаторазових віз. Було
також скасовано візові вимоги для власників дипломатичних паспортів.
Право на безоплатне отримання шенгенських віз отримали 14 категорій
українських громадян.
5-річні багаторазові візи вправі отримувати дружина/чоловік, батьки
та діти громадян України, які мають дозвіл на перебування в
державах-членах ЄС, бізнесмени, журналісти, офіційні особи центральних
та місцевих органів влади, конституційного та верховного судів,
постійні члени офіційних делегацій.
Однорічні багаторазові візи видаються діячам науки, культури,
спортсменам, професійним перевізникам, членам екіпажів поїздів,
учасникам програм обміну між містами-побратимами. У разі використання
протягом останніх двох років однорічних багаторазових віз, зазначені
категорії громадян матимуть право на отримання багаторазових віз
терміном дії від 2 до 5 років.
Безкоштовні візи отримують дружина/чоловік, батьки та діти громадян
України, які мають дозвіл на перебування в державах-членах ЄС, учні,
студенти, громадяни, які подорожують з гуманітарною метою, інваліди та
супроводжуючі особи, спортсмени та супроводжуючі особи, журналісти,
професійні перевізники, члени екіпажів поїздів, пенсіонери, діти віком
до 18 років та залежні особи віком до 21 року, члени офіційних
делегацій, представники центральних та місцевих органів влади, учасники
програм обміну між містами-побратимами.
Ключовими елементами Угоди є положення про перспективу запровадження взаємного безвізового режиму для громадян України.
З метою моніторингу виконання положень Угоди створено Спільний
комітет експертів з реалізації Угоди між Україною та ЄС про спрощення
оформлення віз (СВК), засідання якого відбуваються двічі на рік у м.
Київ та м.Брюссель. 9 квітня 2008 р. у м. Київ відбулося перше
засідання СВК, 28 листопада 2008 р. у м. Брюссель – друге, 6 травня 2009
р. у м. Київ - третє, 25 листопада 2009 р. у м. Брюссель – четверте
засідання.
Практичним результатом 4-го засідання СВК стало підтвердження
стороною ЄС готовності врахувати пропозиції України щодо внесення до
пільгових категорій (на безкоштовне отримання віз) представників
неурядових організацій. Щодо безкоштовних віз для представників
релігійних громад та перспектив запровадження безвізового режиму для
власників службових паспортів, то обидва питання потребуватимуть
додаткового погодження з державами-членами ЄС, ознайомлення з
процедурою оформлення, захисту та зберігання таких паспортів. Окремо
українською стороною було порушено питання щодо скасування візових
зборів за оформлення шенгенських віз усім категоріям громадян України в
контексті поступової лібералізації візового режиму між Україною та ЄС.
Під час 5-го засідання в м. Київ 29 квітня 2010 р. були обговорені
проблемні питання, що перешкоджають повноцінній імплементації Угоди, та
порушують права українських громадян на свободу пересування.
Серед позитивних змін, що відбулися з набранням чинності Угодою, слід відзначити такі:
- значне збільшення кількості безкоштовних віз;
- істотне збільшення відсотка видачі багаторазових віз (від 1-го до 5-ти років);
- зменшення у два рази кількості відмов у видачі віз з 12 % у 2007 р. до 6 % у 2008 р. та до 5,4 % у 2009 р.
- Угода про реадмісію осіб
Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб,
ратифікована Верховною Радою України 15 січня 2008 р., регулює
процедури, пов’язані з ідентифікацією та поверненням громадян третіх
країн та осіб без громадянства, які незаконно в’їхали на територію
України або держави-члена ЄС, до держав їхнього походження або
постійного проживання. Документом передбачені звичайна і прискорена
процедури реадмісії, визначаються документи, що підтверджують
походження нелегального мігранта, встановлюються часові рамки виконання
запитів щодо реадмісії.
Для моніторингу виконання положень Угоди створено
Спільний комітет з питань реадмісії. Засідання Спільного реадмісійного
комітету відбувається двічі на рік на ротаційній основі. У 2008 р. вони
були проведені 9 квітня у м.Київ та 28 листопада у м. Брюссель. Третє
засідання проходило 6 травня 2009р. у м. Київ; четверте - 26 листопада
2009 р. у м. Брюссель.
Важливість для України Угоди про реадмісію осіб зумовлена
необхідністю протидії нелегальній міграції. У цьому контексті
особливого значення набуває належне управління міграційними процесами
як на інституційному, так і на законодавчому рівнях. ЄС, у свою чергу,
висловив готовність надати фінансові ресурси з метою надання Україні
підтримки у виконанні Угоди. Відповідне зобов’язання ЄС зафіксоване у
Спільній декларації стосовно технічного та фінансового забезпечення як
додатку до Угоди.
Під час Четвертого засідання Спільного реадмісійного комітету
представники держав-членів ЄС підтвердили відсутність проблемних питань
у відносинах з Україною в питаннях реадмісії з урахуванням того факту,
що аналогічні двосторонні угоди вже існують між цими державами та
Україною, які й залишатимуться чинними після 1 січня 2010 р., тобто з
часу набрання Угодою чинності у повному обсязі. Позитивний досвід
їхнього виконання надає впевненості державам-членам ЄС у дієвій
перспективі Угоди між Україною та ЄС про реадмісію.
Чергове, п’яте засідання відбулося у м. Київ 30 квітня
2010 р., під час якого було проаналізовано досвід реалізації Угоди про
реадмісію осіб щодо громадян третіх країн з 1 січня 2010 р. Триває
підготовка до укладання імплементаційних протоколів.
- Про розвиток безвізового діалогу між Україною та ЄС
На виконання домовленостей, досягнутих за
результатами Саміту Україна - ЄС 9 вересня 2008 р. (м. Париж), 29
жовтня 2008 р. (м. Брюссель) було офіційно започатковано безвізовий
діалог за участю Міністра закордонних справ України В.С. Огризка та
Віце-Президента Європейської Комісії Ж. Барро.
Ця подія стала важливим кроком до подальшого поглиблення взаємин з
Євросоюзом у міграційно-візовій сфері та у питанні забезпечення права
громадян України на свободу пересування. Метою цього діалогу є
підготовка концептуального документа – дорожньої карти, що міститиме
чіткий перелік визначених ЄС критеріїв та заходів, виконання яких
українською стороною у повному обсязі дозволить запровадити безвізовий
режим короткострокових поїздок громадян України до ЄС.
30 жовтня 2008 р. у м. Брюссель відбувся перший раунд консультацій
на рівні Старших посадових осіб у рамках безвізового діалогу Україна –
ЄС, за підсумками яких досягнуто таких ключових результатів:
- безвізовий діалог Україна – ЄС здійснюється за чотирма основними напрямами: безпека документів, у т.ч. впровадження біометричних даних, боротьба з нелегальною міграцією, у т.ч. реадмісія, громадський порядок та безпека, зовнішні зносини;
- за вказаними напрямами створюються чотири спільні робочі групи, що узгоджуватимуть відповідні рекомендації на основі порівняльного аналізу законодавства України з нормами та стандартами ЄС, вироблятимуть методологію визначення умов запровадження безвізового режиму;
- за результатами засідань спільних робочих груп готуються спільні доповіді на рівні Старших посадових осіб, які оцінюють прогрес у безвізовому діалозі та окреслюють плани на найближчу перспективу.
Безвізовий діалог з Україною проводиться за участю
посадовців та експертів Європейської Комісії із залученням фахівців
відповідних органів влади держав-членів ЄС.
Перший етап безвізового діалогу на рівні експертів проходив у
грудні 2008 р. - травні 2009 р. (8-9 грудня 2008 р., м. Київ -
засідання Робочої групи № 1 „Безпека документів, у т.ч. впровадження
біометричних даних”; 25-26 березня 2009 р., м. Київ - Робочої групи № 3
„Громадський порядок та безпека”; 7 травня 2009 р., м. Київ - Робочої
групи № 2 „Нелегальна міграція, у т.ч. реадмісія”; 12 травня 2009 р.,
м. Брюссель - Робочої групи № 4 „Зовнішні зносини”).
18 травня 2009 р. у м. Брюссель відбувся другий раунд консультацій
на рівні Старших посадових осіб України та ЄС, під час якого сторони
підсумували результати безвізового діалогу за останні 6 місяців, що
знайшло своє відображення у першому звіті Старших посадових осіб.
Зазначений звіт було презентовано ЄК на засіданні Україна-Трійка ЄС на
рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ 3 червня 2009 р. у м.
Люксембург.
У рамках згаданого засідання сторона ЄС наголосила на необхідності
подальшого динамічного розвитку безвізового діалогу. Також сторони
домовилися про перехід до наступного „операційного” етапу безвізового
діалогу шляхом проведення виїзних місій в Україну експертів ЄС.
Протягом жовтня-листопада 2009 р. у м. Київ перебували чотири місії
експертів ЄС, які здійснювали детальний аналіз ситуації в Україні у
сфері безпеки документів, боротьби з нелегальною міграцією,
забезпечення громадського порядку та безпеки тощо. Зустрічі на рівні
експертів України та ЄС проходили у форматі засідань робочих груп
відповідно до визначених напрямів: 12-14 жовтня 2009 р. – засідання
Робочої групи № 2; 19-22 жовтня 2009 р. – Робочої групи № 3; 27-28
жовтня 2009 р. – Робочої групи № 1; 11 листопада 2009 р. – Робочої
групи № 4.
Робота у рамках експертних засідань була підсумована 19 листопада 2009 р. у м. Брюссель
під час третьої зустрічі на рівні Старших посадових осіб України та
ЄС. Результати безвізового діалогу були відображені у спільній доповіді,
представленій на розгляд Саміту Україна - ЄС 4 грудня 2009 р. у м.
Київ. Зміст спільної доповіді Старших посадових осіб вказує, зокрема,
на те, що подальша робота триватиме „у рамках структурованого
візового діалогу, зосередженого на послідовних пріоритетах діяльності та
рекомендаціях органам влади України. Ці рекомендації, ґрунтуючись на
відповідних умовах ЄС, мають окреслювати конкретні дії та заходи, що
мають бути вжиті Україною задля досягнення подальшого прогресу у
запровадженні безвізового режиму”.
Відтак, результати Саміту дозволили перейти від „операційного”
етапу безвізового діалогу (від оцінки та аналізу) до „структурованого”
порядку визначення умов запровадження безвізового режиму за напрямами,
охопленими діалогом. Ключовою домовленістю стало те, що Україна та ЄС
визнають за необхідне активізувати подальшу співпрацю, зосереджуючись
на рекомендаціях Європейської Комісії та реалізації Україною конкретних
заходів задля досягнення подальшого прогресу у запровадженні
безвізового режиму для громадян нашої держави.
За результатами візиту Президента України В.Ф.Януковича до
інституцій ЄС (1 березня ц.р., м. Брюссель) досягнуто принципової
домовленості про започаткування спільної зі стороною ЄС роботи над
розробкою дорожньої карти запровадження безвізового режиму для громадян
України.
Зазначене питання обговорюватиметься, зокрема під час чергової
зустрічі Старших посадових осіб у рамках безвізового діалогу та
міністерського засідання Україна - ЄС з питань юстиції, свободи та
безпеки.
- Двосторонні угоди з Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією
про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів
У 2007 р. Україною було ініційовано переговорний
процес з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, а у 2008 р. з Румунією
стосовно укладення двосторонніх угод про місцевий прикордонний рух, які
передбачають спрощену (безвізову) процедуру перетину кордону
мешканцями прикордонної зони (до 50 км).
На сьогодні такі угоди діють з Угорщиною (з 14.12.2007 р.) та
Словаччиною (з 27.09.2008 р.). З 1 липня 2009 р. набрала чинності Угода
з Польщею.
Переговорний процес щодо укладення відповідної угоди з румунською стороною триває.
- Співробітництво з Європолом, Євроюстом та Європейським моніторинговим центром з наркотиків та наркотичної залежності
Підписана 4 грудня 2009 р. у м. Київ у рамках Cаміту Україна - ЄС Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом (Європолом) про стратегічне співробітництво сприятиме координації зусиль держав-членів ЄС та України у запобіганні та протидії будь-яким формам міжнародної злочинності, проявам терористичних загроз, торгівлі людьми, наркотиками та іншими психотропними речовинами, нелегальній міграції. Стратегічна угода передба