Теофіполь — селище міського типу в
Україні, центр Теофіпольського району Хмельницької області.
Населення району 27,7
тисяч жителів (станом на 01.01.2013).
Географічні координати: 49°50' пн.ш. 26°25' сх.д.
Селище розташоване на
річці Полква (притока Горині), за 30 км від залізничної станції Суховоля на
лінії Шепетівка-Подільська—Тернопіль. Харчова промисловість (цукровий завод).
Дату його заснування
історикам встановити не вдалося. Вперше Теофіполь під назвою Камень, як одна з
фортець - опорних пунктів литовських феодалів на півдні Волині, згадується в
дарчому акті великого князя литовського Вітовта від 30 липня (7 серпня за н.с.)
1420 року. Магдебурзьке право з 1420 року. Статус смт із 1959 року.
Колишні назви: Камінь
(XV—XVII ст.), Човганський Камінь (XVII ст.), Човган (1681—1740).
Назва Камень, очевидно,
пов’язана з поселенням, що виникло як кам’яне оборонне укріплення, з трьох
сторін якого було озеро та річки Полква і Норець. Великий князь литовський
Вітовт подарував Камень з багатьма навколишніми селами своєму слузі боярину
Павлу Ярмолинському.
У XVI і першій чверті
XVII ст. Каменем володіли поміщики Чолганські. Містечко стали називати
Чолганським Каменем, щоб відрізнити його від інших однойменних поселень.![](/teofipol/teofilfja.jpg)
За часів великого
литовського князівства, Камень відносився до Кузьминського повіту Волинської
землі.
У середині XVI ст. у
Чолганському Камені були розвинуті промисли, зокрема горілчаний, борошномельний,
деревообробний. У містечку діяли дві гуральні, два водяні млини, працювало
кілька десятків ремісників.
У 1569 році Чолганський Камень загарбала
шляхетська Польща, його було включено до Кременецького повіту Волинського
воєводства.
Не залишили поселення і події визвольної війни
1648 - 1654 років, внаслідок чого Чолганський Камень було майже повністю
зруйновано.
Теофіполь… Це містечко в
північній частині Хмельниччини за свою історію не раз руйнувалось і
збудовувалось, занепадало і підіймалось. Воно належало різним державам —
Галицько-Волинському князівству, монголо-татарам, Великому князівству
Литовському і Польському королівству, Російській імперії і СРСР, Україні. Цим
містечком і навколишніми селами, що з ним розмістилися на дуже родючій землі,
названій «Райським куточком», володіли різні багаті люди — воєводи, князівські
і графські родини. Воно мало різні назви: Камень, Чолгановський камень,
Чолганськ, Чолган, Човган.В 1739 році княгиня Теофілія Яблонська, власниця і
ревна католичка, що збудувала тут костел і монастир тринітарів, перейменувала
Човган на Теофільполь. У перекладі з грецької мови «теос» — «бог», «філіо» —
«дружня любов», «поль» — «місто». Так містечко прийняло назву — Боже місто,
або, як написала княгиня у заповіті 31 січня 1739 року — Богові миле місто.
Згодом «ль» відпало і стала сучасна назва — Теофіполь.
Символіка
Герб Теофіпольського району
Герб району має форму щита. В центрі – щит,
заокруглений донизу та вписано в декоративний картуш з золотими колосками
внизу, зверху увінчаний стилізованою золотою короною, що вказує приналежність
герба саме району (зубці корони вирішені у формі листків дерев).
Щит перетятий навпіл срібним хвилястим поясом. Верхнє
поле герба поділене на дві частини: у першому червоному полі срібний хрест -
(символізує великодушність, мужність, відвагу, справедливість, сміливість і
наполегливість), у другому синьому – золоте усміхнене 16-променеве сонце
(символ краси, небесної чистоти, радості і спокою, любові до батьківщини,
гордості і слави) У нижньому полі на світло-зеленому фоні зображено срібну
кам’яну вежу з двома бійницями та відкритою брамою, вкрита золотим дашком, яка
уособлює Човганське укріплення. Відкриті ворота є символом доброзичливості та
гостинності. Вежа відображає оборонну роль укріплення містечка, а також
підкреслює місцевий будівельний матеріал.
Срібний хвилястий пояс – символізує річку Полква;
Шістнадцятипроменеве сонце з усміхненим обличчям –
підкреслює приналежність Теофіпольщини до Хмельницької області та є символом
життя і тепла;
Срібний хрест – символізує історичну приналежність
Теофіпольщини до Волині;
Золоті колоски – вказують на аграрну специфіку району.
Головні елементи – у поєднанні символізують
географічну, історичну, культурну та духовну спорідненість земель Поділля,
відображають особливість історичного становлення району;
![](/teofipol/prapor_teofipolja.jpg) Прапор Теофіпольського району
Прапор району являє собою прямокутне полотнище
синього-малиново-зеленого кольору із співвідношенням сторін 2:3 (розмір
полотнища згідно з еталоном ).
Ліва частина правильний трикутник світло-зеленого
кольору.
Верх блакитного кольору – символ Поділля.
Нижня частина малинового кольору – символізує
великодушність.
Пропорції прапора району узгоджені з розмірами
Державного прапора України;
Загальна композиція прапора району гармонує з
геральдичним рішенням побудови герба району;
Прапор району створений з урахуванням (на основі)
історичної традиції, властивої місцевому прапорництву, визначальними рисами
якої є:
відтворення на прапорі земельних емблем;
зв'язок кольорової гами прапора з гербовими барвами;
|