Теофіполь — селище міського типу в
Україні, центр Теофіпольського району Хмельницької області.
Населення району 27,7
тисяч жителів (станом на 01.01.2013).
Географічні координати: 49°50' пн.ш. 26°25' сх.д.
Географічні координати: 49°50' пн.ш. 26°25' сх.д.
Селище розташоване на
річці Полква (притока Горині), за 30 км від залізничної станції Суховоля на
лінії Шепетівка-Подільська—Тернопіль. Харчова промисловість (цукровий завод).
Дату його заснування
історикам встановити не вдалося. Вперше Теофіполь під назвою Камень, як одна з
фортець - опорних пунктів литовських феодалів на півдні Волині, згадується в
дарчому акті великого князя литовського Вітовта від 30 липня (7 серпня за н.с.)
1420 року. Магдебурзьке право з 1420 року. Статус смт із 1959 року.
Колишні назви: Камінь
(XV—XVII ст.), Човганський Камінь (XVII ст.), Човган (1681—1740).
Назва Камень, очевидно,
пов’язана з поселенням, що виникло як кам’яне оборонне укріплення, з трьох
сторін якого було озеро та річки Полква і Норець. Великий князь литовський
Вітовт подарував Камень з багатьма навколишніми селами своєму слузі боярину
Павлу Ярмолинському.
У XVI і першій чверті
XVII ст. Каменем володіли поміщики Чолганські. Містечко стали називати
Чолганським Каменем, щоб відрізнити його від інших однойменних поселень.
За часів великого
литовського князівства, Камень відносився до Кузьминського повіту Волинської
землі.
У середині XVI ст. у
Чолганському Камені були розвинуті промисли, зокрема горілчаний, борошномельний,
деревообробний. У містечку діяли дві гуральні, два водяні млини, працювало
кілька десятків ремісників.
У 1569 році Чолганський Камень загарбала
шляхетська Польща, його було включено до Кременецького повіту Волинського
воєводства.
Не залишили поселення і події визвольної війни
1648 - 1654 років, внаслідок чого Чолганський Камень було майже повністю
зруйновано.
Теофіполь… Це містечко в
північній частині Хмельниччини за свою історію не раз руйнувалось і
збудовувалось, занепадало і підіймалось. Воно належало різним державам —
Галицько-Волинському князівству, монголо-татарам, Великому князівству
Литовському і Польському королівству, Російській імперії і СРСР, Україні. Цим
містечком і навколишніми селами, що з ним розмістилися на дуже родючій землі,
названій «Райським куточком», володіли різні багаті люди — воєводи, князівські
і графські родини. Воно мало різні назви: Камень, Чолгановський камень,
Чолганськ, Чолган, Човган.В 1739 році княгиня Теофілія Яблонська, власниця і
ревна католичка, що збудувала тут костел і монастир тринітарів, перейменувала
Човган на Теофільполь. У перекладі з грецької мови «теос» — «бог», «філіо» —
«дружня любов», «поль» — «місто». Так містечко прийняло назву — Боже місто,
або, як написала княгиня у заповіті 31 січня 1739 року — Богові миле місто.
Згодом «ль» відпало і стала сучасна назва — Теофіполь.
Символіка
Герб Теофіпольського району
Герб району має форму щита. В центрі – щит, заокруглений донизу та вписано в декоративний картуш з золотими колосками внизу, зверху увінчаний стилізованою золотою короною, що вказує приналежність герба саме району (зубці корони вирішені у формі листків дерев).
Щит перетятий навпіл срібним хвилястим поясом. Верхнє
поле герба поділене на дві частини: у першому червоному полі срібний хрест -
(символізує великодушність, мужність, відвагу, справедливість, сміливість і
наполегливість), у другому синьому – золоте усміхнене 16-променеве сонце
(символ краси, небесної чистоти, радості і спокою, любові до батьківщини,
гордості і слави) У нижньому полі на світло-зеленому фоні зображено срібну
кам’яну вежу з двома бійницями та відкритою брамою, вкрита золотим дашком, яка
уособлює Човганське укріплення. Відкриті ворота є символом доброзичливості та
гостинності. Вежа відображає оборонну роль укріплення містечка, а також
підкреслює місцевий будівельний матеріал.
Срібний хвилястий пояс – символізує річку Полква;
Шістнадцятипроменеве сонце з усміхненим обличчям –
підкреслює приналежність Теофіпольщини до Хмельницької області та є символом
життя і тепла;
Срібний хрест – символізує історичну приналежність
Теофіпольщини до Волині;
Золоті колоски – вказують на аграрну специфіку району.
Головні елементи – у поєднанні символізують
географічну, історичну, культурну та духовну спорідненість земель Поділля,
відображають особливість історичного становлення району;
Прапор Теофіпольського району
Прапор Теофіпольського району
Прапор району являє собою прямокутне полотнище
синього-малиново-зеленого кольору із співвідношенням сторін 2:3 (розмір
полотнища згідно з еталоном ).
Ліва частина правильний трикутник світло-зеленого
кольору.
Верх блакитного кольору – символ Поділля.
Нижня частина малинового кольору – символізує
великодушність.
Пропорції прапора району узгоджені з розмірами
Державного прапора України;
Загальна композиція прапора району гармонує з
геральдичним рішенням побудови герба району;
Прапор району створений з урахуванням (на основі)
історичної традиції, властивої місцевому прапорництву, визначальними рисами
якої є:
відтворення на прапорі земельних емблем;
зв'язок кольорової гами прапора з гербовими барвами;
