 Ти – вічний біль, Афганістан, ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран в борні жорстокій
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…
Афганська війна назавжди залишиться болем у серці нашого
народу. 25 грудня 1979 року радянські війська були введені в
Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Для тисяч радянських
солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава
війна в Афганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні
воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього
подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського
народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були
віддати найдорожче – життя.
У 2014 році
минає 25 років, відколи завершилося виведення обмеженого контингенту радянських
військ з Афганістану.
Президент України
Віктор Янукович підписав Указ «Про проведення в 2014 році в Україні Року
учасників бойових дій на території інших держав». Це рішення Глава держави
ухвалив на підтримку ініціативи ветеранської громадськості з числа учасників
бойових дій на території інших держав, яких в Україні проживає близько 270
тисяч оcіб.
З метою належного вшанування учасників бойових дій на
території інших держав 15 лютого за участю голови райдержадміністрації Юрія Кучерука, голови районної ради Віктора Лебединського, заступників голови райдержадміністрації, воїнів-інтернаціоналістів та місцевої громадськості
відбулося покладання вінків до пам'ятника Григорія Попружного, Федора Франчука -
воїнів-інтернаціоналістів, тіла яких доправив на рідну землю «чорний тюльпан». Також,
воїни-інтернаціоналісти відвідали могили
своїх бойових побратимів у с.Кунча і с.Ульяново. В Кунчанській церкві було проведено панахиду по загиблих.
Свято продовжилось урочистим концертом у Кунчанському
сільському будинку культури.
Присутніх воїнів-афганців привітав голова
райдержадміністрації Юрій Кучерук: «Сьогодні виповнюється 25-а річниця з дня
виведення радянських військ із Афганістану і в цей день ми вшановуємо учасників
бойових дій на території інших держав. Свої
вітання з цієї нагоди я, в  першу чергу, адресую Вам, воїнам-«афганцям», героям
воєн і локальних конфліктів в інших державах, висловловлюю слова вдячності та
глибокої поваги до всіх, кому випало виконувати свій громадянський і військовий
обов'язок в "гарячих точках" нашої планети. Ми схиляємо голови перед
світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя ради миру на нашій планеті.
Приємно відзначити, що колишні воїни, зберігаючи бойове
братерство, займають активну життєву позицію, спрямовують свої зусилля на
розвиток Української держави». А також побажав воїнам-інтернаціоналістам та їх
родинам, міцного здоров’я, душевного спокою, добробуту, віри в майбутнє,
злагоди і миру на довгі літа.
З нагоди пам’ятної дати воїнам-афганцям було вручено
ювілейні медалі, спільні почесні грамоти райдержадміністрації та районної ради.
В свою чергу голова Теофіпольської районної організації
«Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
Влолодимир Процков вручив нагороди за благодійність голові райдержадміністрації
Юрію Кучеруку, голові районної ради Віктору Лебединському, директору ФГ «Кунчанський»
Володимиру Пицюку, директору ТОВ «Святець» Василю Мастію, директору
Теофіпольської філії ПРАТ «Зернопродукт МХП» Василю Петринюку та подякував від
спілки ветеранів Афганістану за допомогу у вирішенні багатьох проблемних
питань.
Також, на заході була присутня Ніна Франчук – мама
загинувшого Федора Франчука, яка кожного року 15 лютого в день виведення
радянських військ з Афганістану відвідує могилу сина разом з його бойовими побратимами.
Головою райдержадміністрації Юрієм Кучеруком, головою районної ради
Віктором Лебединським та директором Теофіпольської філії ПРАТ «Зернопродукт МХП»
Василем Петринюком, Ніні Іванівні було вручено квіти та грошову допомогу.
В залі панувала тепла доброзичлива атмосфера. Вражали своєю
мелодійністю пісенні та віршовані номери у виконанні учасників художньої
самодіяльності сільського будинку культури, учнівської молоді.
Багато теплих, доброзичливих слів було сказано про Григорія
Попружного, воїна-афганця, який повернувся у рідне село у цинковій труні. Страшний
вибух прокотився над афганською землею. Останнє, що він міг ще побачити – були вершини
Гіндукуша , а над ними безмежне –  до самої Батьківщини - блакитне небо. Це була та мить, коли смерть підіймає людину над всім його
життям…
Згадував про свого учня вчитель Григорія Попружного Арсен Ребрина. Сивочолий дідусь з
хвилюванням розповідав про Григорія - зразкового учня, який любив математику та
гуманітарні предмети, захоплювався літературою, читав багато книжок про героїзм
радянського народу у Великій Вітчизняній війні і ніколи не міг подумати, що
його життя закінчиться так трагічно…
На честь Григорія
Попружного у місцевій
школі відкрито музей присвячений його
пам’яті.
По закінчені урочистостей голова Кунчанської сільської ради
Олександр Гаврилюк, звертаючись до воїнів-афганців, наголосив: «Ви завжди були і
є прикладом мужності і відваги, зразком тих людей, для яких "обов’язок"
- це не просто слова, а норма поведінки та суть життя. За хоробрість, високий
професіоналізм, надійність та благородство ви заслужили щиру подяку багатьох
народів та примножили авторитет України, як держави-миротворця».
|
