Про це сказав сьогодні голова обласної державної адміністрації Михайло Загородний на засіданні колегії. Сьогодні в рамках розгляду на засіданні питання щодо організації роботи центрів надання адміністративних послуг, керівництво районів та ЦНАПів мали можливість ознайомитись із роботою центру у Хмельницькому районі.
«Ми сьогодні ознайомилися з роботою одного з кращих ЦНАПів, він розвивається. Лише поставивши якісну техніку та програмне забезпечення, організувавши електронний документообіг, та мінімізувавши контакти з чиновниками ми позбудемось корупції .» - сказав Михайло Васильович.
Розглядаючи серед районних ЦНАПів можливі центри для відвідування, зупинилися на ЦНАПі Хмельницького району, у першу чергу, через те, що у керівництва райдержадміністрації та районної ради є конструктивне бачення перспективи вдосконалення роботи центру.
Незважаючи на те, що ЦНАПи в області працюють вже більше року, а у містах Хмельницький та Кам’янець-Подільський – більше 2-х років, організація їх роботи потребує суттєвих коректив, результативність яких залежить від спільних дій адміністрацій, органів місцевого самоврядування, територіальних представництв центральних органів виконавчої влади - суб’єктів надання адмінпослуг.
З питань організації роботи центрів надання адміністративних послуг вже на засіданні поінформував директор Департаменту економічного розвитку і торгівлі Юрій Драч.
За його інформацією, у І кварталі 2015 року через місцеві ЦНАПи області видано майже 80,0 тисяч результатів адміністративних послуг. За цим показником Хмельницька область займає 1 місце серед регіонів України.
Протягом січня-квітня цього року через місцеві ЦНАПи надано понад 103,0 тис. адміністративних послуг, у тому числі 8,1 тис. документів дозвільного характеру та зареєстровано 1757 декларацій.
Найкращі показники роботи ЦНАПів задекларовано Віньковецькою, Ізяславською, Теофіпольською, Хмельницькою райдержадміністраціями та виконкомом Нетішинської міської ради.
Серед недоліків у роботі – значний розрив між кількістю видів послуг, затверджених у переліках місцевих центрів, та фактично наданих.
Для порівняння. У Старосинявському районі з населенням на 13,0 тис. осіб або майже на 40,0% меншим ніж у Шепетівському районі надається на 1 тис. населення – 73 послуги. У Віньковецькому районі з населенням у 2,5 рази меншим, ніж у Дунаєвецькому районі надається 124 послуги.
Вагомим чинником, який впливає на якість роботи ЦНАПів, а відповідно, на імідж влади на місцях, є достатня кількість працівників центрів (адміністратори та державні адміністратори) їх професіоналізм, комунікабельність і толерантність.
Сьогодні роботу ЦНАПів забезпечують 62 адміністратора (з урахуванням керівників) та 51 державний адміністратор дозвільних центрів.
Наприкінці минулого та у поточному році значно збільшилося навантаження на них. Так, середньомісячна кількість адміністративних послуг, наданих у поточному році через ЦНАПи, становить 25,7 тис. послуг, що у 2,5 рази більше порівняно із 2014 роком.
На зустрічі було акцентовано увагу, що ЦНАПи – це приміщення максимально зручні для відвідувачів, кардинально відмінні від звичайних “кліше” чиновницьких коридорів та закоулків, загальнодоступних прохідних приміщень.

Про заходи щодо стабілізації та зниження захворюваності на туберкульоз серед населення області поінформував директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Яків Цуглевич. За останнє десятиліття внаслідок реалізації двох послідовних відповідних загальнодержавних програм показник захворюваності населення знизився на чверть, проте залишається високим.
Це пов’язано з підвищеною міграцією населення, стійкістю збудника до низки протитуберкульозних лікарських засобів, поєднанням хвороби з ВІЛ-інфекцією.
Ситуація ускладнюється несвоєчасним виявленням хворих, самовільною відмовою населення від обстеження та початку лікування, самостійною його перервою.
Високі рівні захворюваності населення на туберкульоз реєструються у Деражнянському, Летичівському, Новоушицькому, Полонському, Славутському, Хмельницькому, Шепетівському районах.
За показниками область в цілому входить у десятку регіонів України з найнижчими рівнями захворюваності та смертності.
Проте ситуація в області залишається тривожною: щороку захворює близько 750 осіб та помирає близько 110 осіб.
Серед хворих на туберкульоз переважають непрацююче населення (55%) та особи пенсійного віку (23%).
З метою створення електронного реєстру хворих на туберкульоз та контролю за їх лікуванням 17 медичних закладів комп’ютеризовано за рахунок коштів Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом, малярією.
Також було розглянуто питання щодо євроінтеграційних процесів та ролі державних історико-культурних заповідників Хмельниччини у формуванні національної пам’яті, про стан виконавської дисципліни в обласній державній адміністрації у І кварталі 2015 року та про стан виконання завдань у сфері державної кадрової політики, визначених актами і дорученнями Президента України.

За матеріалами веб-сайту ОДА.