45 працівників міліції на чолі з командиром зведеного загону, начальником управління громадської безпеки УМВС України в Хмельницькій області Сергієм Мельником, повернулися із місячного відрядження з Донецької області.

Зведений загін складався із бійців спеціальної роти міліції (колишній «Беркут»), спецроти «Богдан» та добровольців із числа співробітників міськрайвідділів міліції та обласного управління внутрішніх справ.

Зустрічали бійців численні родичі, друзі, колеги та керівництво управління на чолі з начальником Миколою Семенишиним.

– Ви з гідністю і честю виконали поставлені завдання. Хочеться, щоб ротації відбувалися саме так, – звертаючись до бійців, сказав Микола Олександрович. – Кожен з вас є прикладом для працівників міліції, які ще не проходили службу в АТО.

– Ми надавали допомогу місцевим працівникам міліції, несли службу з охорони громадського порядку та на блокпостах. Місцеве населення, здебільшого, ставилося до наших бійців позитивно. Ми також намагалися допомагати людям, чим могли – провізією, ліками тощо, – розповідає командир загону полковник міліції Сергій Мельник.

Старший інспектор спецроти міліції «Богдан» Інна Кметь – перша жінка-міліціонер з Хмельниччини, яка вирушила у зону АТО. Вдома на неї з нетерпінням чекав люблячий чоловік та маленький синочок.

– Якщо буде можливість, я ще раз поїду, – говорить Інна з впевненістю. – Їхати в зону АТО страшно, але захищати Батьківщину – ні. Сина бачила майже щодня через програму «Skype». Він просив, щоб я поверталася якнайшвидше… Любити і захищати Батьківщину неможливо без бажання. Це має бути в серці з дитинства.

Рідні та близькі бійців не приховують своєї радості та сліз щастя.

– Зустрічаю свого сина. Весь цей час сильно хвилювалася за нього, рахувала дні до його приїзду, – розповідає пані Олена, матір інспектора управління громадської безпеки УМВС Артема Мруга. – Артем вперше поїхав у зону АТО, але він має спецпідготовку, і це мене заспокоювало. Я його не стримувала, він сам захотів і вирішив поїхати. Але так і має бути. Він справжній чоловік, я ним дуже пишаюся.

Сам Артем каже, що крізь інформаційну блокаду не так легко достукатись до місцевих жителів, але згадує й приємні моменти:

– Ми стояли ночами на блокпостах, мерзли. А місцеві бабусі привозили нам туди якусь їжу, консервацію. Казали, що телефонували їхні сини з Росії і просили допомогти нам.

Усіх хлопців начальник управління Микола Семенишин відпустив у 10-денну відпустку, після якої вони знову повернуться до виконання звичних службових обов’язків.