Шановні співвітчизники!

Сьогодні минуло двадцять дев’ять років від тієї весняної ночі, коли відбулася страшна аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

«Мирний атом» за лічені секунди кардинально змінив перебіг людського буття, здолав державні кордони, перетворив частину чудового українського Полісся на зону відчуження, що на довгі роки стала ізольованою від навколишнього світу.

Чорнобиль - це передусім велика людська трагедія, епіцентр якої залишається на нашій землі.

Із нестихаючим болем у серцях ми вкотре згадуємо усіх, хто пішов у безсмертя, приборкуючи ядерну стихію. Вічна їм пам'ять.

Наслідки катастрофи важким тягарем лягли на плечі нашого народу.

За нинішніх непростих часів для України особливо важлива підтримка світової спільноти у подоланні чорнобильських проблем. Сподіваємося, що спільно з країнами-донорами ми зведемо надійне і безпечне укриття над зруйнованим енергоблоком, щоб назавжди захистити українців, інші народи від повторення трагедії 1986 року.

Наприкінці минулого століття ми закрили Чорнобильську АЕС, але ця сторінка нашої історії залишається відкритою.

Глобалізація екологічних проблем змушує замислитися над тим, яку планету ми залишимо прийдешнім поколінням. Переконаний, що міжнародне співтовариство зобов’язане консолідувати свої зусилля задля безпечного майбутнього людства.

Дорогі співвітчизники!

Становлення та розвиток незалежної України нерозривно пов’язані з історією боротьби з наслідками Чорнобильської катастрофи, з історіями людей, що постраждали від цього страшного лиха. Тож нехай нинішній день завжди єднає усіх українців у нашій спільній пам’яті, у добрих помислах і вчинках, у поступі до кращого життя в сім'ї європейських народів.

Бажаю вам миру, міцного здоров’я, щастя та добробуту.

Слава Україні!

Петро ПОРОШЕНКО