Шановні ветерани, дорогі земляки!

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку диктор Юрій Левітан по радіо сповістив, що уночі 8 травня у передмісті Берліна було підписано Пакт про військову капітуляцію Німеччини. Тому 9 травня вважається Днем Перемоги, хоча воєнні дії тривали ще не один місяць. Остаточне завершення Другої світової війни сталося 2 вересня. Багато українців брало участь у конфлікті на Далекому Сході. І крапку в тій історії поставив українець Кузьма Дерев’янко, який підписав Акт остаточної капітуляції Японії. 

Ціна Великої Перемоги – це мільйони загиблих, навіки зламані людські долі, невимовний біль та горе учасників воєнних подій. Майже десять мільйонів кращих синів і дочок України полягли на полях бою, загинули у концтаборах та на примусових роботах, померли від тяжких ран у повоєнні роки. Осколки тієї епохи все ще летять і ранять нас, а сама війна назавжди залишиться незаживаючою раною, жахливим шрамом нашої пам'яті.

Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Український народ завжди прагнув миру та добросусідських відносин з іншими народами. Водночас ми готові, як наші діди та батьки, зі зброєю в руках відстоювати свою незалежність та територіальну цілісність, волю та мир, свою рідну Вітчизну.

Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших предків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край.

Сивочолі ветерани! У нашій пам'яті назавжди залишиться ваш урок честі й слави, героїзму й самопожертви, патріотизму і вірності Вітчизні. Ми свято стоятимемо на варті миру, який ви вибороли для нас.

Світла і вічна пам'ять загиблим воїнам! Честь і слава живим героям!

Голова Хмельницької обласної державної адміністрації Леонід Прус