Відповідно до діючого законодавства, на Держсанепідслужбу покладено функції нагляду та контролю за основними детермінантами здоров'я людини, впливом на людину факторів навколишнього середовища, умов проживання та життєдіяльності.

Показники інфекційної захворюваності є головними серед складових, що характеризують санітарно-епідемічне благополуччя населення. У Хмельницькій області щорічно реєструється близько 10 тисяч випадків інфекційних захворювань (не враховуючи грипу, ГРВІ та паразитарних хвороб), біля 6 тисяч осередків інфекційних захворювань, які відповідно до ст. 36, 37 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» підлягають обов'язковому епідеміологічному обстеженню фахівцями Держсанепідслужби.

Весь комплекс дій по запобіганню виникнення та поширення інфекційних захворювань повинен охоплювати взаємодію всіх служб та відомств, які можуть впливати на протікання як епідемічного так і інфекційного процесів.

Одним з наслідків непродуманого реформування державної санітарно-епідеміологічної служби, стало питання відсутності можливості здійснювати нагляд та контроль за дотриманням санітарних норм та правил на об'єктах водопостачання, торгівлі, громадського харчування, продовольчих ринках та інших, від роботи яких та продукції, яку вони реалізовують, в значній мірі залежить здоров'я населення. Ці ж причини негативно відображаються на здійсненні ефективного контролю за станом діагностики інфекційної захворюваності, проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках інфекційних хвороб.

У 2015 році в області не було зареєстровано випадків висипного та черевного тифу, поліомієліту, дифтерії, правцю, малярії, холери, сказу. Показники захворюваності по більшості інфекційних хвороб знаходяться на рівні державних. Проте, не дивлячись на це, на сьогодні, епідемічна ситуація в області оцінюється як нестійка: відзначається ріст захворюваності певних захворювань та є сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб.

Проаналізувавши показники захворюваності на гострі кишкові інфекції та сальмонельоз в області, відмічаємо ріст захворюваності по всіх видах цих хвороб. Якщо їх рівень в минулому році збільшився в 1,1 рази, то уже за 4 місяці поточного року - на 33,1%. Ріст відбувся як за рахунок ентероколітів встановленої етіології (в першу чергу - ротавірусних ентеритів) так і невстановленої етіології.

В області вже за чотири місці 2015 року зареєстровано 966 випадків гастроентероколітів (за аналогічний період 2014 року – 726). Обласний показник захворюваності - 74,1 на 100 тис. населення перевищив Державний (64,72). За результатами епідеміологічних розслідувань вогнищ інфекційних захворювань встановлено, що головним шляхом передачі випадків гострих кишкових інфекцій є харчовий.

Ріст захворюваності на гастроентероколіти реєструється майже у всіх регіонах області. Найвищі показники у Городоцькому, Волочиському, Хмельницькому, Шепетівському районах, місті Нетішин та обласному центрі.

Подібна ситуація із захворюваністю на сальмонельоз. За 2014 рік показник захворюваності зріс на 6,8% та перевищив показник по Україні в 1,6 рази. Вже за 4 місяці поточного року в області зареєстровано 83 випадки сальмонельозу. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, показник зріс на 18,6%. Обласний показник захворюваності - 6,4 на 100 тис. населення перевищив Державний (3,79). Найвищі рівні захворюваності у Городоцькому, Полонському, Шепетівському районах та м. Нетішин. Слід зазначити, що в поточному році в області зареєстровано спалах сальмонельозу в Городоцькому районі (захворіло 5 людей в селищі Летава).

Викликає занепокоєння факт зростання захворюваності на бактеріологічно підтверджений туберкульоз органів дихання. Так, у 2015 році зареєстровано 173 таких випадки (за аналогічний період минулого року - 135). Інтенсивний показник захворюваності по області - 28,15 на 100 тис. населення перевищив показник по Україні, який становить 10,57 на 100 тис. населення.

Погіршення епідситуації в області можливе й через велику кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Про серйозність ситуації свідчить той факт, що серед прибулих вже зареєстровано 11 хворих на туберкульоз, з яких у 10 - туберкульоз органів дихання.

Інше питання, яке вкрай турбує Держсанепідслужбу області це неритмічне та не в повному обсязі забезпечення населення області імунобіологічними препаратами по державному замовленню. У Хмельницькій області склалась критична ситуація щодо виконання плану профілактичних щеплень.

На сьогодні, є ряд інфекцій, на які можна впливати, за рахунок вакцинації. Вакцинопрофілактика - найбільш ефективний метод боротьби з інфекційною патологією. Не дивлячись на те, що на сьогодні, в області реєструються поодинокі випадки захворюваності керованими інфекціями, такими як, правець, дифтерія, кір, краснуха, епідемічний паротит, проте існують умови щодо їх поширення.

Насамперед, це формування груп населення без імунітету до ряду
інфекцій, через відсутність у них комплексу проведених щеплень. Крім цього,
постійно реєструються джерела збудників інфекції у вигляді носіїв дифтерії,
менінгококу, які виявляються при профілактичних обстеженнях, за
епідемічними показами та діагностичних дослідженнях.        

Тільки у 2014 році область недоотримала близько 190 тис. доз імунобіологічних препаратів. Взагалі не надходили в область вакцини для щеплень новонароджених дітей проти вірусного гепатиту В, туберкульозу, і це при тому, що за критеріями ВООЗ Україну віднесено до країн з високим рівнем розповсюдження туберкульозу і в 1995 році проголошено його епідемію.

На сьогодні, охоплення профілактичними щепленнями підлягаючих контингентів дітей складає лише 60-80%, при рекомендованих ВООЗ 95%. Відсутність дифтерійно-правцевих анатоксинів призвело до того, що в області взагалі не проводяться ревакцинації дітям у 7, 16 років і дорослому населенню.

Наслідком цього є збільшення числа неімунних осіб, уразливих до захворювань керованими інфекціями, що збільшує вірогідність виникнення епідемічних ускладнень.

Подібна ситуація вже спостерігалась у 90-ті роки XX століття. Тоді через засоби масової інформації проводилась масова антивакцинальна пропаганда, яка призвела до виникнення епідемії дифтерії в Україні. Тільки у Хмельницькій області у 1993 році захворіло 138 осіб, з яких 9 померло. Подібного рівня захворюваності в області не спостерігалось з 50-их років. І лише завдяки суцільній імунізації населення вдалося зупинити поширення інфекції, і довести її реєстрацію до поодиноких випадків. З 2005 року випадки дифтерії в області не реєструються.

Сьогодні вже загрозливого характеру набуває захворюваність кором. Так, за останні 15 років зареєстровано 3 епідемічні підйоми кору (2001, 2006 та 2012 роки). У ці роки захворюваність зростала у сотні разів. У Хмельницькій області, під час останнього епідемічного підйому, який був розтягнутий у часі і тривав впродовж 2012-2014 років, найвищі рівні захворюваності відзначались серед дітей, що вказує на недостатність імунного прошарку. Це є наслідком постійного зниження охоплення вакцинацією та ревакцинацією дітей проти кору в останні роки.

У 2014 році в області у 1,5 раза зросла захворюваність на кашлюк. 80% захворілих реєструється у не щеплених дітей до 4-ох років. Тенденція до росту захворюваності на кашлюк продовжується і в поточному році.

Зважаючи на наявність великого прошарку імунонезахищених осіб у вогнищах керованих інфекцій, що виявляється при проведенні епідеміологічних розслідувань фахівцями держсанепідслужби, необхідно термінво вирішувати питання закупівлі вакцин для проведення щеплень підлягаючим контингентам за епідемічними показами, відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Якщо терміново не вжити дієвих заходів по своєчасному та повному охопленню щепленнями підлягаючих контингентів, згідно Національного календаря щеплень, можливе виникнення ускладнень та спалахів інфекцій, керованих засобами специфічної імунопрофілактики.

Серед факторів епідемічного ризику (навколишнього середовища), що не виключають можливості шкідливого впливу на здоров'я населення чи сприянню поширення інфекційних захворювань, є: існування природних осередків лептоспірозу, іксодових кліщових бореліозів (хвороби Лайма), сказу, перебування в умовах епідемії туберкульозу.

Кількість уперше визначених територій, ензоотичних із лептоспірозу та захворювань, які переважно передаються кліщами, щороку стрімко зростає.

Наприклад, найбільша кількість встановлених хворих на лептоспіроз зареєстровано в Волочиському, Красилівському, Летичівському, Старосинявському районах та м. Хмельницькому, причому кількість захворілих людей та смертельних випадків зростає. Якщо в 2012 році зареєстровано 12 хворих, з них 2-є померло, то в 2013 році 35 хворих і уже 5 померло. А в 2014 році уже 55 хворих, при цьому 5 смертельних випадків. В 2015 році вже зареєстровано троє хворих і ця цифра з настанням купального сезону, за прогнозами, геометрично зростатиме.

Природні осередки кліщових бореліозів визначені на території Городоцького, Дунаєвецького, Ізяславського, Славутського, Кам'янець-Подільського та Хмельницького районів. У разі присмоктування кліща слід негайно звернутися за медичною допомогою. Індивідуальний захист від комах полягає також у використанні репелентів, захисного одягу, сіток для приміщень.

Інша серйозна проблема. Щорічно, на території області реєструються випадки сказу серед лисиць, інших диких тварин (куниця, білка, кажан тощо), а також серед домашніх та бездоглядних собак і котів. Така ситуація підвищує ризик захворювання на сказ людей. Зареєстровано лабораторно підтверджені діагнози сказу тварин у Віньковецьму, Славутському, Деражнянському, Камянець-Подільському, Старокостянтинівському районах.

На сьогодні, гостро постає проблема невідповідності якості питної води по санітарно-бактеріологічним показникам, встановлено, що відбулося це в основному за рахунок забруднення внутрішніх мереж відомчих водопроводів, так як, значна частина їх сильно зношена та потребує заміни. Стосовно показника санітарно-хімічних відхилень проб води із господарсько-питних водопроводів, відмічаємо, що ці відхилення реєструвалися в основному за рахунок невідповідності нормативних показників по вмісту заліза, загальної жорсткості, аміаку, марганцю. Причинами подачі води негарантованої якості є:

відсутність належного технічного обслуговування та нагляду за роботою головних споруд водогонів (артсвердловини, водонапірні башти);

не забезпечено наявність технічного та матеріального ресурсу для проведення планово-попереджувальних ремонтів, заміни зношених водопровідних труб, здійснення профілактичних хлорацій та промивок водомережі, проведення очистки та знезараження баків і резервуарів водонапірних веж;

неготовність, некомпетентність, а іноді самоусунення керівництва, щодо проведення технічного обслуговування внутрішніх водопровідних мереж;

відсутність спеціалізованих підприємств для проведення робіт по обслуговуванню водопроводів (технічні засоби, кваліфікований персонал);

відсутність проведення виробничого контролю підприємствами, установами, організаціями за якістю питної води у підвідомчих водопроводах;

не створення місцевими органами самоврядування комунальних підприємств для передачі їм на баланс сільських водопроводів.

Держсанепідслужбою області проводиться моніторинг за 15 305 криниць громадського користування, із яких велика кількість мешканців, в основному, сільських населених пунктів, використовують воду для господарсько-питних потреб. Якість води із цих джерел звичайно гірша, порівнюючи із водою підземних джерел, яка захищена водонепроникними породами грунту.

На санітарно-хімічні показники досліджено з джерел децентралізованого водопостачання - 1445, з них 688 (47,6%) з відхиленням санітарних норм. Відхилення від нормативних показників криничної води відбувається в основному за рахунок вмісту нітратів, і в залежності від регіону - становить від 20 до 60%. А тому, необхідне проведення очистки криниць від намулу, що призводитиме до зниження їх вмісту.

На мікробіологічні показники з джерел децентралізованого водопостачання обстежено - 452, з них 139 (30,7%) з відхиленням санітарних норм.

Одним із напрямків роботи Держсанепідслужби, направлених на вирішення питання безпечного вживання води для здоров'я населення, це визначення конкретних джерел децентралізованого водопостачання, якість води яких відповідає санітарним вимогам.

Держсанепідслужбу області турбує санітарно-гігієнічний стан об'єктів водопостачання та якість води, яка подається населенню області. Тому, службою здійснюється постійний моніторинг за господарсько-питними водопроводами. Протягом минулого періоду 2015 року з господарсько-питних водопроводів на санітарно-хімічні показники досліджено 376 проб, з них 47(12,5%) відхилення, з нецентралізованих об'єктів водопостачання 1445 проб води, з них 688 -(47,6%) з відхиленням від санітарних норм.

Крім цього, досліджено 975 проб на мікробіологічні показники з централізованого водопостачання, з них 60(6,1%) з відхиленням від санітарних норм; з нецентралізованих об'єктів водопостачання 452, з них 139 - (30%)з відхиленням    від   гігієнічних   норм.   Вивчаючи   встановлені   випадки доводиться до відома органів місцевого самоврядування та мешканців населених пунктів.

Держсанепідслужба запровадила декілька років назад безкоштовне лабораторне дослідження води на вміст нітратів мешканцям населених пунктів, у яких є діти до 3 років, що дозволило попередити ряд захворювань.

З настанням теплого періоду року постає питання підготовки облаштування пляжів до нового купального сезону. В цьому аспекті санепідслужбою проведена значна робота із керівниками, власниками місць відпочинку. З водойм II категорії (у зонах рекреації та пляжів) відібрано на мікробіологічні показники 46 проб, з низ 15 з відхиленням від санітарних норм. На санітарно-хімічні показники відібрано 104 проби з низ 37 з відхиленням. За результатами аналізів води, санітарного стану пляжів, вирішується питання надання дозволів на їх роботу.

Станом на 11.06.2015р., отримали підписи в паспортах від керівників територіальних підрозділів управління Держсанепідслужби області та готові до роботи - 5 пляжів області (міський пляж м. Хмельницький, «Пляж відпочинку» на р. Хоморі в м. Полонне, «Міський пляж» м. Старокостянтинів р. Случ, «Міський пляж» м. Славута р. Утка, пляж "Ровесник" с. Вільшани Волочиського району), всі інші офіційні пляжі області ще не провели відповідних робіт для відкриття.

Щорічно маємо проблеми із підготовкою оздоровчих закладів. Як показали результати комплексних обстежень, більшість закладів оздоровлення не готові приймати дітей на оздоровлення в раніше означені строки. Так, станом на 11.06.15року підписи про готовність закладів до оздоровлення отримано: ПНЗ ДЮОК «Чайка» м. Хмельницького, місце розташування Летичівський р-н, с. Головчинці та санаторій «Лісова Пісня» с. Привороття-2, Камянець-Подільський р-н„ «Дністровська Чайка» с. Врублівці Камянець-Подільський р-н, «Здоров'я» с. Рудня Новенька, Шепетівський р-н., "Світанок" с. Білогородка, Ізяславського р-н. Недостатньо відповідально віднеслись до підготовки закладів оздоровлення в Дунаєвецькому районі, с. Маліївці (Подільські Джерела), Старокостянтинівський р-н, "Калинівка" (с. Калинівка), Хмельницький р-н, "Надія", (с. Доброгорща), а тому їм переносились терміни заїздів дітей до усунення недоліків та приведення їх у відповідність до вимог державних санітарних правил. Залишились не підписаними - "Подільські джерела" с. Маріївці, Дунаєвецького р-н., "Подолянчик" смт. Антоніни Красилівський р-н.

Мало того, не дивлячись на численні попередження, надані пропозиції по підготовці таборів до оздоровчого сезону, керівники оздоровчого закладу "Калинівка" без відповідно узгодженого акту завезли на оздоровлення більше 100 дітей в непідготовлений табір, при наявності численних грубих порушень існуючих санітарних норм.

Аналогічна ситуація по наметовому табору "Патріот" с. Галузинці Деражнянського району, де також керівники безвідповідально підійшли до облаштування табору, і при наявності чисельних порушень санітарних норм та правил завезли дітей. Таке оздоровлення може обернутись для наших дітей різними соматичними та інфекційними захворюваннями, травматизмом, тощо.

З метою покращення санітарно-епідеміологічної ситуації в області, працівниками Держсанепідслужби постійно проводиться санітарно-освітня та роз'яснювальна робота серед населення. За минулий період поточного року проведено: виступів по телебаченню - 13, на радіо - 16, публікацій в засобах масових інформацій - 87, проведено - 16 круглих столів, прес-конференцій - 4, бесід та лекцій - 787, видано санітарних бюлетенів - 35.

За інформацією Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації