 Права людини - невід’ємний елемент людської
особистості. З давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без
насильства, жорстокості, приниження, але для цього їм необхідні були певні
права.
10
грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла розроблену Комісією ООН з прав
людини Загальну декларацію прав людини . Саме цей день щорічно відзначається у
всьому світі як День прав людини. Загальна декларація прав людини є одним з
найбільш історично значущих документів в галузі прав людини. Її преамбула і
тридцять статей перелічують як громадянські, так і політичні, і економічні,
соціальні та культурні права. Істотний внесок у справу захисту й забезпечення
прав людини вносять спеціалізовані установи ООН, зокрема Міжнародна організація
праці і ЮНЕСКО. Зокрема, Міжнародною організацією праці були розроблені й
прийняті Конвенція № 100 про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної
цінності, Конвенція № 105 про скасування примусової праці, Конвенція № 95 щодо
захисту заробітної плати та ін.
ЮНЕСКО в межах своєї компетенції також
розробляє документи й конвенції, що захищають права людини. Найбільшу
популярність одержала Конвенція ЮНЕСКО про боротьбу з дискримінацією в галузі
освіти 1960р., що передбачає ліквідацію й попередження такої дискримінації.
В основу усіх міжнародних стандартів з прав
людини покладені такі загальновизнані принципи, як:
повага суверенітету держави; неприпустимість втручання у внутрішні справи
держави; самоврядування народів та націй; рівноправність всіх людей та заборона
дискримінації; рівність прав і можливостей чоловіків та жінок; дотримання прав
людини, навіть, за умови збройних конфліктів і відповідальність за злочинні
порушення прав людини.
Значення наведених принципів полягає у тому,
що вони є основою розроблення прав людини та їх закріплення у національному
законодавстві, а також є критерієм законності діяльності держави у сфері прав
людини.
Теофіпольське районне
управління юстиції
|
