Останніми роками спалювання весною сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття набуло масштабних розмірів.

З приходом весни господарі розводять вогнища, аби спалити сухе листя, суху траву чи сміття. Через таких паліїв вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності. Від цього земля на кілька років зменшує приріст свіжої зелені.

До того ж спалювання трави ніяк не сприяє підвищенню родючості грунтів. Адже висока температура при горінні знищує грунтоутворюючі мікроорганізми, що знаходяться у верхньому шарі грунту. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту.

Також при згорянні рослинних залишків у повітря вивільняються пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і ряд канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави.

Під час спалювання рослинних залишків гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів, різні види тварин, плазунів тощо.

Часто спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків. Спалювання на природі призводить до некерованих надзвичайних ситуацій виникає небезпека лісових і торф’яних пожеж, що може привести до займання будинків, машин, лінії електропередач, газопроводів з фатальними наслідками.

Нагадуємо, спалення сухої рослинності забороняється законодавством України та передбачає адміністративну відповідальність з відповідним накладенням штрафів.

Крім того, категорично забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, спрямованих на озеленення населених пунктів та на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини (п.4.2 Правил затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.06 №105).

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. До того ж, використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Замисліться, яку шкоду наносимо довкіллю спалюючи рослинні залишки, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.

За матеріалами Департаменту екології та природних ресурсів  облдержадміністрації

Джерело: http://www.adm-km.gov.ua/?p=2876