У світі є небагато назв, що відомі краще, ніж «ЧОРНОБИЛЬ». 26 квітня 1986 року сталася жахлива аварія на четвертому реакторі, що змінила життя на «до» і «після», аварія, яка призвела до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води та навколишнього середовища. 26 квітня 1986 року — це чорна дата, що позначає одну з найтяжчих трагедій в історії людства. Саме вона провела у людській свідомості болісну межу, яка розділяє наше буття на до- і після чорнобильське. Ця подія змінила хід людської еволюції та відкрила нову сторінку світової цивілізації. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції навіки вкарбувала в пам’ять мужність і героїзм тисяч людей. Вони першими стали грудьми проти стихії, яку спричинив вибух четвертого реактора. Через атомне пекло, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, пройшли  600 000  ліквідаторів: атомники, будівельники, військовослужбовці, правоохоронці, медичні працівники,  працівники пожежної охорони.

Збитки від катастрофи не піддаються обліку, бо неможливо оцінити шкоду, завдану здоров'ю людей, втрати від радіоактивного забруднення довкілля, орних земель, джерел водопостачання, рідних домівок. 

Радіацією забруднено понад 54 тис. кв. км території, постраждало понад 3,5 млн людей, з яких 1,5 млн — діти. Смертоносна пляма накрила понад 1000 українських міст і сіл, а на карті України з'явилась 30-кілометрова «зона відчуження».

Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам'ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров'я та життя. Пам'ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших.

Мабуть в Україні немає жодного населеного пункту,  де б не було меморіалу, пам’ятника  чи  знаку, що засвідчує нашу пам'ять про Чорнобильську трагедію.  Це своєрідні дзвони, що нагадують нам про людський подвиг.

Чорнобильська катастрофа завдяки самопожертві ліквідаторів аварії стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх людей, які виявили жертовність, високий патріотизм і ціною власного життя й здоров’я зупинили ядерну катастрофу. Внаслідок аварії на 4-му енергоблоці сотні тисяч людей отримали суттєві дози опромінення, забрудненими виявилися сільськогосподарські угіддя, ліси, води. Ця катастрофа стала загальним болем всього народу. У ліквідації аварії брали участь справжні герої, які несли велику відповідальність за наше з вами майбутнє, усвідомлювали всю масштабність небезпеки і робили все від них залежне, аби тільки зупинити вже не мирний атом.  З перших днів аварії держава докладала багато зусиль для захисту населення від негативного впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.

Страшна трагедія не обминула і жителів нашого району. Сотні добровольців тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашого району, назавжди залишаючи у народній пам’яті подвиг бійців з радіоактивним лихом.

Сьогодні, 26 квітня 2016 року, в День 30-х роковин Чорнобильської трагедії, відбулася низка заходів. Зокрема, в смт Теофіполь у парку культури та відпочинку відкрито і освячено  пам’ятний знак "ГЕРОЯМ та ЖЕРТВАМ ЧОРНОБИЛЯ", як символ пам’яті та вічної шани ліквідаторам на Чорнобильській АЕС.

В урочистостях по вшануванню учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяв участь перший заступник голови районної державної адміністрації Петро Вільшинський, заступник голови районної державної адміністрації Тетяна Фільчук, голова районної ради Андрій Петринюк, Теофіпольський селищний голова Валентина Губіна, голова Теофіпольської районної організації інвалідів, Всеукраїнсьткої громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Віра Пухніченко, начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Наталія Лебідь, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, жителі району.

Звертаючись до ліквідаторів району та присутніх, Петро Григорович зазначив: «Коли України торкнулося таке горе, у вас вистачило мужності, сили та любові до Батьківщини, аби захистити людей та дати шанс на майбутнє. Низький уклін вам за вашу мужність, за ваш подвиг. Нехай Господь пошле вам здоров’я, сили, нехай у ваших родинах панує мир та злагода. Успіхів вам у всіх ваших справах. І вічна і світла пам’ять тим, кого немає сьогодні поруч із нами. Їх імена назавжди залишаться в наших серцях!»

Вшановуючи пам'ять загиблих учасників аварії митрофорний протоієрей отець Іоан провів молебень. До підніжжя пам’ятника були покладені живі квіти та вінок.

Ми пам’ятаємо про мужність і самопожертву героїв, які пройшли через усі кола ядерного пекла заради врятування життя і здоров’я нинішніх і прийдешніх поколінь. Уклін їм, шана і довічна пам’ять.

Урочиста частина нагородження грамотами, відзнаками учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, цінними подарунками вдів ліквідаторів була поєднана з переглядом фільму про Чорнобиль. Ліквідаторів чекав святковий обід, організований районною організацією.

Аварія на Чорнобильській АЕС, як найстрашніша катастрофа ХХ-го століття, назавжди  залишиться чорною плямою на нашій блакитній планеті.

Аварія розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. І хоча з тих пір  пройшло  30 років ... 30 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 30 років цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади.